Що відбувається зараз?
Ситуація почала знов загострюватись 30 жовтня 2021 року, Американське видання Вашингтон пост опублікувало статтю про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. Цікаво те, що фотографій у цій статті ніхто не побачив. Пізніше статтю з такою ж самою інформацією оприлюднило видання Politico.
Цю інформацію влада України підтверджувала і спростовувала декілька разів. Сталося це через закритість інформації, а ще через те, що російські війська нікуди з кордону України не відходили. Точніше військовою мовою: Проводили часткову передислокацію та маневри, з можливістю оперативно повернення на позиції та здійснення вторгнення.
Ситуація навколо України
Перш за все треба зрозуміти цілі, які прислідує В. Путін та керівництво Кремля в цілому. Основною метою очільника Росії це – повернення Росії в кордони 1989 року, включно з країнами Балтії та Україною, а також розширення впливу на близький схід, центральну Азію та країни Африки. До речі в Кремлі, вже планують свої дії, щодо тотального впливу на Африканські країни.
Навіщо? питання доцільне, а відповідь досить банальна:
- Африка та близький схід це – видобуток природних копалин та можливість впливати на ціну природних копалин.
- Центральна Азія – цікавий своїми торговими шляхами, зараз особливо цікавим став торговий шлях від Індії до Туркменістану
- Україна та країни Балтії тут і газопровід, і “шовковий шлях” (це питання ми розберемо пізніше), і вплив на Європу, і звісно ж власні амбіції В. Путіна.
Тому поява кораблів в Чорному морі, на тлі загострення ситуації на польському кордоні не тільки загрозлива, але й цілком зрозуміла.
Шантаж або війна?
На переговорах в Женеві, В. Путін з допомогою Ангели Меркель та лобістів в США зміг домогтись від Президента США Джо Байдена певних преференцій відносно України, в тому числі легітимізацію “мінських домовленостей” також велись перемовини, щодо Афганістану. Поступки на які пішов Байден, пов’язані з посиленням військового потенціалу Китаю та економічної війни між Америкою і Пекіном.
Байден зробив ставки на Туреччину, яка за протекцією США, повинна стати основним аванпостом між Росією та цивілізованим світом. Проте повернувшись в Сполучені Штати він отримав надзвичайну дозу критики, ситуацію ускладнила криза в Афганістані та значна військова активність Ірану на Близькому сході. Тому вже на переговорах між Зеленським та Байденом риторика очільника “Білого Дому” стала більш сприятлива для України. В наслідок цих переговорів Україна отримала зброю, фінансову підтримку та можливість отримувати оперативну розвідувальну інформацію.
Путін програв
Зрозумівши свою поразку В. Путін, мабуть, був у відчаї, тому рішився на дуже підлий крок. На фоні поглинання Білорусії, він надавив на нелегітимного президента Лукашенка, який прийняв біженців із Сирії та вивіз їх на кордон з Польщею. Разом з тим російська пропаганда почала нагнітання і залякування. Драматизму додала ситуація з газовим шантажем.
Ціль у цієї історії проста – нова зустріч з Байденом. Путін розуміє, що без відсторонення США від України його план провалиться, а ціна яку він заплатить надзвичайно висока.
Висновок
Загроза повномасштабної війни в Україні – надзвичайно велика, проте з урахуванням високого рівня підготовки ВСУ, згуртування волонтерів, дух добровольців та всебічної підтримки США – Путін не наважиться вдертися в Україну.
Але…. Загрозою є політика очільників країн Німеччини та Франції, їх “політика примирення” і їх страх, нагадують 1941 рік. Ми маємо надію, що Європа зрозуміє, що Кремль не має наміру зупинятися і в загрозі весь світ.